Вона - газова принцеса, яка здобула собі славу залізної леді, вона не стає пластиліновою, не відступає від своїх пріоритетів руху тільки на захід. Проте сенс її заяв та їх тон в Москві, особливо у присутності Володимира Путіна, якось дуже істотно відрізняється від того, що трапляється чути після її повернення до Києва. По суті, це дві різні леді.
Ось і в минулу суботу в російській столиці відбулося чергове, надзвичайно приємне для прем'єра Путіна перетворення пані Тимошенко з незручного партнера в розуміючого друга, під час їх зустрічі на рівні співголів комітету з економічного співробітництва Росії і України.
Врешті-решт стилістика мови прем'єрів і навіть їх наміри пригальмувати, тобто заспокоїти киплячі російсько-українські відносини, не завжди в їх політичній силі. Пані Тимошенко заявила, що не збирається чіпати Чорноморський флот до закінчення контракту: “У нас є договір до 2017 року. І цей договір Україна виконуватиме акуратно і без відхилень”. Вона порекомендувала не нагнітати пристрасті із цього приводу. Пан Путін вітав цей намір.
Більш-менш по-світськи поговорили і стосовно вступу України в НАТО. Пані Тимошенко повторила: “Скажу твердо - думка народу в цьому питанні є визначальною. І будь-який шлях в НАТО йде тільки через всеукраїнський референдум”. У відповідь пан Путін також виклав свої відомі непорушні позиції противника розширення НАТО. Але все-таки не втримався і трохи підколов промисловість партнерів: “Багато українських підприємств взагалі не здатні працювати за натовськими стандартами. Що стосується чутливих технологій, ми, звичайно, обговоримо це наперед. І такі виробництва, не дивлячись ні на які витрати, будуть переведені на територію Росії” - зазначив Путін.
У плюси були записані плани зі створення єдиного міждержавного центру зі збагачення урану і зони вільної торгівлі за всіма правилами СОТ, підкреслила пані Тимошенко.
Найкаламутнішою і до кінця неясної, здається, навіть для самих учасників переговорів залишилася газова проблема. Президент України Віктор Ющенко зобов'язав Юлію Тимошенко залагодити газове питання з Москвою мінімум до жовтня. Проте ні Москву, ні український уряд цей термін не влаштовує. Оскільки верстка бюджету повинна бути завершена до кінця липня, в крайньому випадку до середини серпня. Як підтвердило джерело в російській делегації, так воно і повинно трапитися - у липні повинна бути визначена нова формула ціни на газ для України. “Поки вона виробляється господарюючими суб'єктами. І мова саме про формулу ціни, методику її вироблення, а не про політичні чвари” - підкреслив він.
Втім, пан Путін в публічній частині переговорів дав це зрозуміти. Зіславшись на те, що ціна і транзит газу - це відповідальність господарюючих суб'єктів, прем'єр Росії пояснив: його уряд прагнутиме до того, щоб нові домовленості були прийнятними для України. “Росія хотіла б виходити на європейське ціноутворення для України поступово” - додав він. “Але партнери з Середньої Азії хотіли це зробити вже з 1 січня 2009 року. Ми ведемо переговори. Говорити про результат передчасно” – зазначив він. Але при цьому повідомив, що якщо середньоазіатські партнери наполяжуть на своєму, газ для України коштуватиме 400 дол. за тисячу кубометрів.
