Фахівці зазначають, що язичницьке святилище добре збереглося. Його жертовником "є величезний валун в оточенні дрібніших природних каменів із стоком для крові, вирубаним у валуні", - цитує інформагентство Белаплан доктора історичних наук Ігоря Марзалюка.
За даними ученого, люди постійно жили на території археологічної пам'ятки з III по XV століття нашої ери.
Ігор Марзалюк вважає, що знайдені пам'ятки "разом з тим, що знаходиться від них в межах одного кінного переходу торговельно-ремісничим поселенням епохи вікінгів X-XI століть з комплексом курганних могильників складають єдиний археологічний ансамбль".
За матеріалами Корреспондент.net